Вона каже, що це миші зїли сир. Насправді то не миші, насправді сир їсть щось інше і миші побачивши його просто втікають як найдалі. Вона ховає по кутках мішечки з сіллю та шафраном з свастикою Сварога і шепоче прохання Ладі та Перуну по ночах. Але ті хто жеруть сир і інші запаси продовжують приходити. Її світлорусяві коси ідуть на простирадло для запасів, вона вплітає туди польові трави і вишиває символ Небесного Вітру і Додоли. Але потвори продовжують приходити. Дівчина смикає себе за обпатране волосся і плаче з розпачу закусуючи губи, бо дітям важко переносити голод, дорослі звикли. Вона іде до запасів піднімає простирадло і знов бачить, що половини їх зникла і тоді приходить Додола. Дівчина ніби зіткана з води і світла очі її небесні в них відображується веселка. Волосся в Додоли мокре з нього крапає вода на долівку і там де повтори понищили запаси вода випаровується зі свистом.
-Іди собі. - промовляє божество до Ярини і підштовхує дівчину до виходу, залишаючи мокрі сліди на вишитому стриї. Здається в її голосі злилися усі краплі дощу, в ньому чутно шурхіт мокрого листя. Ярина йде геть.
Додола схиляється над простирадлом і співає. Дракон памятає спів богині, він чує його за два світи від Ірія/Землі. Він виникає за містом в лічені секунди і перекидується на чоловіка. Дракон знає, що вона буде прохати його перемогти Васіліска.

@темы: дракон, околоста