-Ти знаєш – сказала вона – я просто ненавиджу цей стан.
-Але ж ти можеш літати – відповів він її.
-І нашо мені крила? – гірко вона всміхнулася, якщо ти їм заздриш.
-Ні.
-Не бреши, прошу. Адже ми довірились один одному, тому прошу не бреши – вона змахнула крилами і заховала їх.
-Заздрю – він похилив голову на груди – я не гідний тебе.
-Дурень – похитала вона головою – я кохаю тебе, яка різниця з крилами чи без.
Він ніжно обійняв Ясну і промовив про себе : кохаю – її серце і його знов застукотіли разом.
Яка різниця тобі хто і яка людина, якщо кохаєш, бо її - різниці насправді не існує взагалі!
-Але ж ти можеш літати – відповів він її.
-І нашо мені крила? – гірко вона всміхнулася, якщо ти їм заздриш.
-Ні.
-Не бреши, прошу. Адже ми довірились один одному, тому прошу не бреши – вона змахнула крилами і заховала їх.
-Заздрю – він похилив голову на груди – я не гідний тебе.
-Дурень – похитала вона головою – я кохаю тебе, яка різниця з крилами чи без.
Він ніжно обійняв Ясну і промовив про себе : кохаю – її серце і його знов застукотіли разом.
Яка різниця тобі хто і яка людина, якщо кохаєш, бо її - різниці насправді не існує взагалі!