Я - Ти знаєш я просто не хочу зараз ні про що думати.
Є- Я просто хочу щоб хоч хтось мене вислухав.
Дивно чути її голос в слухавці ніби ми в різних містах, або навіть країнах, хоча живемо навпроти одна одної.
Я - Я тебе слухаю.
Є - Мене ніхто не розуміє, ніхто не кохає, навіть ти - ці нотки звинувачення, скільки разів я чула це в її голосі.
Я зітхаю і кажу : Припустимо так воно і є.
Є - Ось бачиш - не послухавши перебиває вона мене - так завжди, я нікому не потрібна, мій чоловік мене не кохає, ти мене теж не кохаєш, ніхто не хоче мене слухати.На роботі все погано, друзі про мене забули вже три дні.
Так якщо три дні вона не може бачити друзів це для неї вже трагедія.
Є - Вже три дні ніхто не дзвонить. Про мене навіть Наталка і те забула.
Я - У неї мала дитина - і я взагалі не знаю, чому я знаю про її друзів стільки подробиць, я між іншим трясця з ними не дружу, хоча наші розмови по телефону, коли вона просто говорить і говорить і не може зупинитися все це пояснюють.
Є - Ну і що, хіба так важко виділити мені хвилинку.
Я - Згадай, коли в тебе Лада була малою.
Є - Я могла виділяти друзям хвилинку.
Так куди ж ти без уваги друзів то!
Я - Так ти просто героїня.
Є - Мені не подобається твій тон.
Я - А мені подобається.
Є - Я зараз закінчу розмову.
Я - Авжеж.
Є - Чому ти така, на тебе погано впливає твоє нове оточення, ти зовсім не цінуєш.
Я - Я дійсно дуже втомилася зараз вже перша година ночі, що ти конкретно хочеш?
Є - Мені нудно я втомилася, давайте зберемося.
Я - Чудова ідея, розповіси це дівчатам.
Є - Ти з мене кепкуєш?
Я - Ні.
Є - А ти їх обдзвониш?
Я - Ні.
Є - Чому?
Я - Бо я не хочу поки що збиратись, та і грошей в мене не дуже багато.
Є - Ну у мене чи в тебе знову зустріч з твоєю тою.
Я - Будь ласка я дуже прошу не казати так про людину, яку я кохаю.
Є - Ти з нею зовсім....
Я не дослуховую кладу трубку, вимикаю звук на телефоні, бо набридло. Заходжу на фб там велике суворе та гнівне повідомлення від неї. Чудово за всіма правилами, я не іду на її день народження, хоча авжеж не іду, адже я їду до Львову!