ale.laska
-Вітер зміниться. - каже старий моряк, вдихаючи вологе повітря кострубатим носом.
Маленька, кругленька дівчинка вірить йому. Вона опускає свої пухкі, коротеньки ніжки до води і бовкає ними.
-Даринко, ти знов за своє. - бурмоче він промовляючи до дівчини.
- Дідусю, чому не можна? - плаксиво питає та, яку назвали Даринкою.
Ніхто не пам'ятає його ім'я, всі називають його дідусь.
-Русалки до себе заберуть. - старий моряк встає і стає видно, що він доволі високий і жильний. Борода його дістає до грудей заплетена в три коси, які сплітаються в одну. Борода є цілковитою протилежністю лисому черепу, який виблискує на сонці.
-Не заберуть. - дівчина заправляє пасмо солом'яного кольору за маленьке рожеве вушко.
- Хош научне обоснованіє? - питає він і погладжує свою дивну бороду.
-Давай. - посміхається дівчина.
Поруч з дивною парою з гучним "побережись" стрибає молодий хлопець з фігурою спортсмена. Дівчина тоскно проводжає поглядом хлопця. Старий моряк всміхається в вуса і каже: Хлопці любити не будуть.
- Угу. - каже дівчина і схиляє голову на груди, приховуючи сльози - вони й так на мене уваги не звертають, нема чого боятись.
- Агов. - старий моряк хмурить брови і підходить до дівчини, проводить рукою по її неслухняній чуприні і продовжує мову: - ти гарна. Просто ці бовдури - кивок в напрямку моря - вони цього не розуміють.
-Ага - губи дівчини тремтять, вона намагається ковтнути повітря - а ще батьки, однокласники, навіть подруги.
-Та хіба то подруги, які кажуть, що ти не гарна. - дідусь сідає поруч навпочіпки.
-Ех, дідусю. - тягне дівчина.
- Будеш тужити так,що негарна русалки заберуть. - знов промовляє дідусь.
-Чому? - знов питає Дарця.
-Розповісти?
-Авжеж. - дівчина повертається до старого моряка і витирає сльози, які ще не пролились.
- Русалки це ненароджені дівчата, або приспані матерями. - почав оповідку дідусь, дістаючи намисто з малахіту і перебираючи сухими гачкуватими пальцями.
Також це душі померлих наших пращурів. Русалки — напрочуд ніжні й сумні дівчата, одягнені в довгі аж до п’ят білі сорочки або зовсім голі, у зелених віночках із осоки чи галузок, з довгим розпущеним волоссям до самих колін.
На русалочий тиждень це саме сьогодні 23 червня, русалки ходили гуляти з водойм на сушу. Затягували дівчат, які сумують за хлопцями і бідкаються що вони не вродливі до себе. Питали перехожу дівчину -" Чом така сумна?" і як дівчина відповідала, що через парня, або не вродлива. русалки казали тоді : "будеш нам сестра." А як на шляху стрічався їм парубок то вони співами і своєю вродою заманювали його до води і потім там залоскочували до смерті. Затягували до себе в підводне князівство назавжди.
Роздався гучний тріск, то остання бубочка з малахітового намиста вдарила передостанню. Дарця з закрила роззявленого рота.
-Ось так от малеча. - дідусь встав і попрямував до Нахімовського майдану.
-Дякую. - вслід вже йому заволала дівчина. Ще раз подивилася на хлопців, які купалися в морі. Підібрала свої босоніжки і пішла додому. Можливо саме сьогодні їй насняться русалки, а може й ні.
Лише старий моряк знав, що ж насниться дівчині, перебираючи солом'яного кольору волосини в гачкуватих пожовклих від тютюну, а може й від старості пальцях.

@темы: русалки, околоста