ale.laska
Саме в дванадцять років Слава зрозуміла, що краще вона б народилася хлопчиком.
Вона, як миша проковзує до своєї кімнати, її сусідки по кімнаті з табору вже сплять. Слава бере рушника і так само не чутно, щоб нікого не збудити іде в кінець коридору до душової. Вона притискається до стіни і намагається дихати, тіло її не слухається, по шоках біжать сльози, грудна клітина часто-часто здіймається. Вона намагається набрати повітря в легені, але груди стискає ніби жорстким ланцюгом.
-Дихай, дихай – шепоче вона ледь чутно крізь сльози, гучно схлипуючи.
Кусає тонкі губи, б’ється головою о кахлі. – Дихай!
Тонкі пальці мнуть рушника, ноги підгинаються і вона сковзає по стіні біля раковини. Опускається на холодну долівку. Ховає обличчя в рушнику ще раз схлипує – її дуже боляче. Нарешті дівчина випрямляється і встає. Буквально зриває з себе легеньку сукню і все інше, вішає рушника і йде до душу. Відкриває кран – вода холодна. Вона стоїть під тонкими струмінцями в намаганні забути сьогоднішній вечір. Немає спогадів, у неї насправді немає спогадів. Лише відчуття провини і болю і ще бруду – рве її груди. Відчуття чужих рук, які затискають плечі, але не так сильно, щоб зробити боляче, а лише в намаганні утримати від втечі. Чужий подих біля вуха хрипкий з домішкою дорогих цигарок. Біль спалахами, такими місцевими, нестача повітря. Сльози ніби розплавлений віск свічки по щокам, бо це неможна витримати. І порожнеча в голові. Слова « я тебе проводжу» прокатуються в ції порожнечі громовими розкатами.
-Ні – вистачає її сил сказати і вона розвертається біжить геть.
Слава не хотіла цього, її просто подобалося розмовляти про футбол, її просто набридли сусідки по кімнаті, які весь час сперечалися про нові серіали і якісь хлопчикові американські групи накшталт «Backstreet Boys». Вона їх не розуміла. А він був цікавим в нього були такі ж уподобання як і у неї, він розбирався в техніці і машинах. Вона знала, що не можна залишатися на вечір у вожатих, тим більше залишатися наодинці з вожатим, всі інші кудись пішли. Але з ним було весело, по справжньому весело. Вона просто не помічала його поглядів та жестів чи не розуміла їх значення.
Чого лише людина не зробить, щоб позбавити себе нудьги.
Вона закриває душ і відчуває озноб, ледь переставляючи ноги виходить з кабінки. Розтирає шкіру так щоб вона почервоніла, зуби стукотять одне об одного. Вона збирає речі і прямує до своєї кімнати, там в душовій вона залишає свої відчуття і спогади про те що з нею було. В голові знов порожнеча, втома накриває невидимою ковдрою її плечі, вони опускаються.

@темы: моє, околоста