Ознакомьтесь с нашей политикой обработки персональных данных
  • ↓
  • ↑
  • ⇑
 
Записи с темой: бог і киця (список заголовков)
08:24 

І інші такі як ти...

Стрічка в волоссі, спідниця розлітається сонечком. Руки вимальовують якісь небесні асани, чи то просто малюють невидимі руни в повітрі. Очі всміхаються оточуючим. Ти танцюєш. Скільки я бачила таких як ти. Веселих і легких танцівниць вдень і вночі, і зовсім пізно, коли ніхто не бачив з пером за столом, за друкарської машинкою, за компом ви писали те що відчували. І слова вимальовували птахів, або зустрічі, або ж ніч і політ. Майстрині, чарівниці. А я от сиджу звичайна собі киця і примруживши око, дивлюся на твій танок. Сонечко гріє моє хутро, а я згадую заметіль і танок іншої дівчини, такої ж як ти вона танцювала навіжено і шалено, закликаючи воїнів на битву. Мій Бог у вигляді безхатченка підходить і бере мене на руки. Посміхається в свої вуса і бороду. А ти закінчуєш свій танок вклоняєшся видимим і невидимим глядачам.

@темы: бог і киця, моє

10:15 

Бог і киця 2

Бог не знав звідки вона у нього з'явилася. Просто одного разу маленьке кошеня з поміж тисячи людей і тварин, які снували туди сюди на Кексовій вулиці зачепило своїми лаписьками саме його біло-зелені штани в прямовмісну смужку. Кошеня було зухвале і мало бузково-попелястий колір, з різними очима, одне око кошеняти було червоне, як борода пана Бога, а інше зелене, як його улюблена трубка з трьохлистником.
-Дзусь - пан Бог скривив губи і постарався забрати край своїх штанів.
Кошеня навіть вухом не поворухнула, а лише міцніше стисло кігті на свої здобичі.
Бог зітхнув і нахилився підхопив неслуха на руки, той виявився дівчинкою. Отак вона і залишилася. Пан Бог довго не думав як її назвати і стала киця Ясочкою.
Ясочка була доволі шкідливим кошеням, постійно рвала найліпші штани пана Бога, пісяла в його східні капці з загнутими носаками і ганяла його рожевих голубів з даху ратуші. Але вона мала і гарні риси, вона муркотіла у нього на руках після важкого дня, коли пан Бог приземлявся на дах ратуші, щоб хоч трохи відпочити, розчісувала йому бороду і поводилася дуже пристойно, тому ось вже кілька років вони співіснували в ладі та мирі одне з одним.

@темы: моє, Бог і киця

23:14 

Бог і киця

Небо розриває блискавка, хмари насуваються темними почварами на нього. Бог змінює напрямки, блукає колідорами, стрибає по світах і сміється ніби в угарі. Вона нерухомо спостерігає за ним - за своїм Богом. Кішка лежить на даху, дивиться примруженим очима на його шаленість і на важке імлисте небо, поводить вухами від надгучного, нелюдського, ультразвукового крику і чекає. Чекає, коли він вгамується. Богу набридає він легенькою хмаркою приземлюється на краєчок даху і сідає поруч з кицею, чеше її за вухом, дістає з-за поясу помаранчевого кардігану зелену трубку і робить затяжку, випускає дим в вигляді метелика. Метелик спочатку прозора ледоь обмальована хмаринка, потім контури стають чіткіще, крильця його набирають кольору червоних ягід і ось метелик спархує крильцями і летить. Бог посміхається в червоні вуса і випускає ще декілька метеликів. Кішка сідає йому на коліна, ретельно топчеться і впивається кігтями з усієї сили, ніби кажучи- ось тобі за те що залишив мене, ось за те що так гучно кричав, ось тобі за всі мої хвилювання. Нарешті умощується і лягає. Бог гладить кішку від вух по самій спині, киця вдячно муркотить. Небо розвиднюється і сонечко привітно посміхається навколишнім. Що ж буря минула і люди знов виходять з своїх домівок, прочиняють вікна, найпершими на вулиці висипається дріб'язок дітлахів, які гучно починають у щось грати, потім з магазинів виходять випадкові перехожі і приязно розмовляють один з одним. Киця відкриває одне око дивиться на сонце, яке на всю силу променів гріє землю і чи то відблиск, чи справді сльоза майорить в нім.

@темы: моє, Бог і киця

мій простір

главная