Ознакомьтесь с нашей политикой обработки персональных данных
  • ↓
  • ↑
  • ⇑
 
Записи с темой: діалоги (список заголовков)
21:17 

Діалоги. Частина Девята

Вона просто приходить до мене додому, грюкає в ворота бо стільниковий я вимкнула на ній яскраві шльовки знову ж таки з того ж плато. В її кишенях немає "шоколапок" зате там є "Шалена бджілка". Вона мружиться і пояснює: Занадто тепло для "Шоколапок".
Бере мене за руку і ми йдемо до Воронцовки: пішки, мовчки, по спеці. Вона жує цукерки. Мені здається в її кишенях вони ніколи не скінчаться.
Нарешті ми в парку.
-Ти дура. - вона сідає на розістлану ряднину і каже це знебарвленим голосом.
-Можливо. - відповідаю я на це.
-Два дні "Ваш абонент поза зоною". Що сталося? - в неї закінчилися цукерки, тому вона мучить пляшку з мінералкою зкручуючи в різні боки кришку.
- Все. - видихаю я і ховаю голову в коліна, аби поплакати - сліз немає, їх не буде, бо те що було вже не важливо.
-Все? - ніби перепитує вона.
-Так. - можливо ми розуміємо одна одну без слів.
Вона просто обіймає мене і питає: Надовго?
-Того разу було на місяць. - я вичавлюю з себе посміх.
-Ні. - заперечує вона мені, - Того разу було рівно 5 тижнів.
-Я не рахувала. - я випростуюся з обійм і лягаю їй на коліна.
- Але це було давно.
-Так. - погоджуюся я одразу. - Ти була без чоловіка і дитини. А ще не любила цукерки.
-Я їх і зараз не дуже. - вона проводить рукою по моєму волоссю.
-Я просто згоріла. - приходить ця думка і я не хочу озвучувати її, натомість кажу: - Мені б одній побути.
- Як хочеш.- знизує вона плечима і йде, як завжди.

@темы: діалоги

19:09 

Діалоги. Частина Восьма

А- А ти що?
Я - А мені стало страшно знов.
А- І що ти зробила?
Я- Сказала, що він ідіот, стукнула його і відвернулась.
А- І допомогло?
Я - Ні, проспала сплетена, наче в косу і не виспалась, мабуть.
А - Хіба можна весь час лякатись, того що вже ніколи не станеться знов.
Я - Це не тебе тримали за руки до синців.
Я вимкнула телефон і пішла виписувати свій страх.

@темы: діалоги

12:21 

Діалоги. Частина сьома

Д - Я на тебе злий.
Я - Я не хотіла вибач.
Д - Я так зроблю, що твоя Джек буде ревнувати.
Я - Що ти зробиш?
Д - Будеш ходити з шаликом.
Я - Ти такий кровожерливий. Правда вона чудова.
Д - Ага чудова. Ви зустрічаєтесь?
Я -Ні просто ми друзі.
Д - Ой сумніваюся я.
І далі монолог про те чому він сумнівається. Гарні теорії, чому мені подобається Джек і чому ми зустрічаємося посміхнули. Равлики, вони такі равлики.

@темы: діалоги

14:38 

Діалоги . Частина шоста.

Т - Він чудовий.
Я-Угу.
Т - В нього є почуття гумору і в нього тату.
Я - Угу.
Т вже надривно - Ти можеш хоч якось відреагувати?
Я - Я можу приїхати туди і натовкти йому пику. Це для тебе реакція?
Т- Ти кепкуєш?
Я - Так я уже зранку в такому гуморі.
Т - Та що сталося?
Я - Ми розлучились хвилину тому, ти забула?
Т - Ти можеш бути не такою скотиною хоча б раз в житті?
Я - По телефону я завжди така.
Т - Це натяк?
Я -Пряміше я й сказати не могла. Не люблю натяків.
Т - Тобто я по твоєму скотина.
Я - Якщо я скажу можливо ти кинеш слухавку?
Коротке піі, вона нарешті поклала слухавку.
Запис на бусі "Залишимось друзями" і моя відповідь "Авжеж, якось погуляємо по Севасу=)"

@темы: діалоги

10:18 

Діалоги Частина п'ята

Н- Про кого ця жесть з драконами.
Я - Тобі не подобається? Я думала це гарно.
Н - Просто можливо у мене комплекс Електри, але таке враження, що вона з татом розмовляє.
Я - Що-о-о-о...

@темы: діалоги

13:37 

Діалоги Частина Четверта

Я - Ти знаєш я просто не хочу зараз ні про що думати.
Є- Я просто хочу щоб хоч хтось мене вислухав.
Дивно чути її голос в слухавці ніби ми в різних містах, або навіть країнах, хоча живемо навпроти одна одної.
Я - Я тебе слухаю.
Є - Мене ніхто не розуміє, ніхто не кохає, навіть ти - ці нотки звинувачення, скільки разів я чула це в її голосі.
Я зітхаю і кажу : Припустимо так воно і є.
Є - Ось бачиш - не послухавши перебиває вона мене - так завжди, я нікому не потрібна, мій чоловік мене не кохає, ти мене теж не кохаєш, ніхто не хоче мене слухати.На роботі все погано, друзі про мене забули вже три дні.
Так якщо три дні вона не може бачити друзів це для неї вже трагедія.
Є - Вже три дні ніхто не дзвонить. Про мене навіть Наталка і те забула.
Я - У неї мала дитина - і я взагалі не знаю, чому я знаю про її друзів стільки подробиць, я між іншим трясця з ними не дружу, хоча наші розмови по телефону, коли вона просто говорить і говорить і не може зупинитися все це пояснюють.
Є - Ну і що, хіба так важко виділити мені хвилинку.
Я - Згадай, коли в тебе Лада була малою.
Є - Я могла виділяти друзям хвилинку.
Так куди ж ти без уваги друзів то!
Я - Так ти просто героїня.
Є - Мені не подобається твій тон.
Я - А мені подобається.
Є - Я зараз закінчу розмову.
Я - Авжеж.
Є - Чому ти така, на тебе погано впливає твоє нове оточення, ти зовсім не цінуєш.
Я - Я дійсно дуже втомилася зараз вже перша година ночі, що ти конкретно хочеш?
Є - Мені нудно я втомилася, давайте зберемося.
Я - Чудова ідея, розповіси це дівчатам.
Є - Ти з мене кепкуєш?
Я - Ні.
Є - А ти їх обдзвониш?
Я - Ні.
Є - Чому?
Я - Бо я не хочу поки що збиратись, та і грошей в мене не дуже багато.
Є - Ну у мене чи в тебе знову зустріч з твоєю тою.
Я - Будь ласка я дуже прошу не казати так про людину, яку я кохаю.
Є - Ти з нею зовсім....
Я не дослуховую кладу трубку, вимикаю звук на телефоні, бо набридло. Заходжу на фб там велике суворе та гнівне повідомлення від неї. Чудово за всіма правилами, я не іду на її день народження, хоча авжеж не іду, адже я їду до Львову!

@темы: діалоги

17:39 

Діалоги частина Третя

Вона щось креслить в своєму нотатнику, сьогодні її все дратує. Навіть я з своїми недолугими кольоровими фломастерами і шматочками паперу. Вона кидає мені в обличчя фантікі з під цукерок і каже: йди геть.
-Я ж піду.
-От і іди.
-От і піду - але всупереч своїм словам я саджусь поруч на траву.
Вона зітхає і кладе свою голову мені на плече, починає скаржитись. Скаржиться вона на все навколо: на погоду, тепер от занадто теплу, на чоловіка, який не дає малювати вдома і засуджує дуже дорогі фарби і пензлі, на шефа, який дістав нагадуваннями, що вона бухгалтер впершу чергу, на малого, який не слухається. Я слухаю і не перебиваю її. Вона завжди їсть одні й ті самі цукерки "Шоколапки" та "Шалену бджілку".
Коли її монолог завершиться я спитаю лише одне - Як ти?
-Я скучила - вона ледь посміхнеться і трохи стисне мою руку. В неї слабкий потиск руки. Вона ковиряє землю з травичкою носком яскравих балеток з Плато.
- Я теж - киваю і продовжую просто дивитись на річку.
-А ти як?
-Звільнилась.
Її зовсім не дивує ця новина.
-Куди тепер?
Я стискаю плечима.
-Як завжди - вона підводиться з трави і йде геть. Вона завжди йде перша. А перед моїми очима річка. Я так люблю приходити на це місце.

@темы: діалоги

15:43 

Діалоги Частина Друга

Н. - Ви такі милі, коли спите разом, ніколи не бачила, щоб отак спали разом.
Я - Дякую:)
Н. - Ти на роботі?
Я - Так вже на роботі.
Н.- Все добре? Ти тепло вдягнена ? Ми же підемо гуляти? Адже так?
Арр стільки питаннь по смс і все потягом хвилини.
Я - Так йдемо!
Н. - Знаєш, коли я побачила, як ви спите то повірила, що все буде добре.
І потім ще достобіса смс. Поговорили)

@темы: діалоги

15:03 

Діалоги Частина Перша

Д- В мене на кафедрі така симпатична викладачка!
Я - Ти до неї підкатував;)
Д- Думаю тобі сподобалася би.
Я - У мене є кохана!
Д - Так от можу влаштувати Вам зустріч...
СПРАВДІ?! Цікаво він колись слухає, що я йому кажу.
Я - Агов, Д. в мене є...
Д - В неї очі гарні, ти ж знаєш це моя слабкість.
Я - Ти дурень?
Д-А взагалі за тобою сумую, треба стрітися.
Отаки діалоги кожного разу

@темы: діалоги

мій простір

главная