• ↓
  • ↑
  • ⇑
 
Записи с темой: моє (список заголовков)
15:06 

Згадала

Я згадала, що давно сюди не писала. Я згадала так іж самі дії та слова, які я почула від наших можновладців я вже цим марила, тобто бачила про це сон. Я згадала, що сон я тоді довивилася до кінця і що в тому сні я бачила, як демонтовані герб України та літери на Раді Міністрів повертають назад на їх законнне місце, з тою відмінністю, що не автономна республіка, а область. Я так завжди і буду згадувати по крихіткам, що ж там ще було. Я не поміняю пащпорт, я нікуди звідси не поїду, бо це моя земля. Я чекаю на квітень місяць. Руской весни немає це омана, є лише українське пробудження, і ще не всі з нас побудилися від сну, ми поки спимо, ми скоро прокинемося, вже зовсім скоро. Пташка звила гніздечко в кущах в парці, це щось значить. Але що це за ознака, кожен вирішує сам для себе. Прокидайтеся швидше мої любі)

@темы: моє

01:12 

Небагато

Він знов в слухавці рахую до десяти. Він завжди так невчасно. - Я працюю. - наголошую, намагаюся якось не розмовляти. Не виходить, він видушує з мене літери одну за одною. Я дивлюся на лак на нігтях він зовсім стерся. Він злиться, але не показує та я все відчуваю. Хочеться приїхати до того Львову і обійняти цього дурака і прошепотіти на вухо, що йому не потрібен ніхто, щоб вказувати на його крутість. Він же не повірить. Я кидаю слухавку. Він з впертістю віслюка продовжує дзвонити. Улюблена пісня "Redplanet – Hold Your Breath" починає дратувати. Не витримую - відповідаю. В нас з ним залишилось так небагато часу. Всього лише років два, до того як мене не стане. Він це мабуть відчуває. Я дивлюся на лінію життя та підтискаю губи. Він знов щось каже в слухавку.

@темы: моє

17:53 

Дракула - Легенда відроджується

Довгоочікувана премєра від NBC 25 жовтня, тобто у нас 26 жовтня "Dracula/Дракула" Кров, кишки та хардкор

@темы: дракула, моє, серіальне

12:38 

Як сшити те що вже не сшивається?

Занадто важко - ось вони розризнені клаптики. Ти вже поколола голкою всі пальці, а вони не сшиваються. Ти сидиш з опущенними плечима. Нахиленою головою. Ти хочеш все повернути - не вийде! Просто відпусти, тобі вони вже не потрібні. Те на чому ти їх носила вже згоріло. Завіса! Треба ставити крапку, починаючи нові стосунки з життям.

@темы: моє

00:32 

Можливо

Можливо, що я ніколи цього не випишу. Можливо, я так і буду боятися бути полоненою в кільце міцних, чоловічих рук. Можливо, що я ніколи не зумію забути цього. Тільки от ненависті вже немає. Ненависть давно пішла з тими краплинами крові, коли я дирявила йому руку ножицями. А страх від того, що це відбувається з тобою, що тобі буде боляче залишився. Страх сидить десь глибоко. Я навіть плакала. Ви б тільки знали, як я не люблю плакати.

@темы: моє

23:45 

Вітер змінився

Я втомилася. Ніби струну натягнули до межі і ще один рух пальцем, вона розривається з гучним звуком, врізаючись ним в барабанні перетинки. Алкоголь, як останній притулок для бідних, насправді пити для мене це ще раз довести, що воно мені не потрібно зовсім. Мозок пагано працює, але все одно помічаєш все і злишся, бо тобі показують тебе років так у сімнадцять. Відповідальність останнє, про що згадують. Відповідальність завжди на когось перекладують. Я просто втомилася. Треба провітрити думки, подзвонити всім, кого кохала, або друзям, які зараз є у місті і піти до когось пішки поночі. Я просто втомилася. Відчувати вологу на щоках: це не злість, це просто втома. Я вільна, тому з місця де відчуваю себе погано я просто йду і не важливо: котра зараз година. Я так втомилася вчора, що хотілося просто похилити голову і розплакатись від знесилля. Без сил я ніколи не залишуся, але сил може не вистачити. Я так втомилась.

@темы: моє

23:27 

Крила татоша

Татош в українській міфології кінь з крилами.
А ви колись гладили крила в татоша, відчували м'яке пір'я під своїми долонями? Дивились в вологі очі. Відчували тепло від його крил. А відчували запах пташино-тваринний так ніби ваніль і корицю змішали з кардомоном. Обіймали за сильну шию і заривалися в крило усією рукою, пальцями, щоб відчувати легкий пух наче лебедячий. Торкнутися шкіри з пір'ям і пухом, відчути пульсацію крові. Погладити крила у основи там звідки вони ростуть. Отримати пчхи від татоша, коли натиснути на крила трохи сильніше.

@темы: моє, татош

23:12 

Ранкові випадки

Ранкові випадки породили декілька жахливих химер в мої дійсності. Мене поцілували в носа, а я заклякла. Чоловіки це взагалі страшно, навіть, якщо вони друзі. Випадок зовсім страшний до мене торкнулися і не так щоб легенько ні. Мене взяли за плече, так як беруть коханку. Він нависав наді мною в маршрутці, захотілося скинути руку і врізати з усієї дурі по мордяці. -Передай за проезд - сказав він. Я кинула руку і пересіла в іншу маршрутку, вона була напівпорожньою. Тому у мене був ступор, коли мене по дружньому поцілували в ніс. Страшно, так страшно. А потім після бабусі, коли йшла додому я побачила мертву кицю точніше рештки: череп та хребет і клапті хутра на кістках пожовклих від часу. Не люблю химери, намагаюся вгамуватись.

@темы: відчуття, моє

15:39 

Занадто

Я занадто переоцінюю деяких людей. Він вчора дивився осудливо. Не варто так більше робити.- каже він тихо і віддає книжку. Дістає її з-за спини. Мої пальці самі по собі розтуляються. Всі сміються. Я йду читати на лавочку. Він іде за мною. Я це відчуваю. У нього іноді нечутні кроки. Він сідає поруч. Паланік і він це вже занадто. Я повертаюся і бачу в його очах те, чого не хочу. І знання накриває наче хвиля шквального вітру. Я знаю, що він дозволяє мені його кривдити, він навмисно провокує, йому подобається те що я йому даю. Він хоче щоб я його контролювала. Але я цього не хочу. Я хочу бути вільною, а контролювати когось це велика відповідальність це контролювати і себе, щоб не завдати шкоди.

@темы: моє

15:22 

Death like upper bliss at modern nowdays literaly circles

Смерть, як найвище блаженство в сучасних літературних колах. Смерть, як перехід на найвищий рівень буття в небутті. Я або заплуталась, або заїбалась і третього не дано.

@темы: моє

13:26 

Потреби

Йому просто потрібен хтось, щоб не заблукати в цьому життєвому просторі.
Їй просто потрібен хтось,щоб життя було не нудним. Вона втомилася бачити своє майбутнє.
Їм потрібна вона, щоб підтримати їх, бо в неї є одна чудова риса - вміння слухати.
У кожного свої потреба. А їй от просто потрібна гаряча чашка чаю і спокій. Вона згортається калачиком і накривається ковдрою з головою - засинає.

@темы: моє

12:44 

Мате

Саме в дванадцять років Слава зрозуміла, що краще вона б народилася хлопчиком.
Вона, як миша проковзує до своєї кімнати, її сусідки по кімнаті з табору вже сплять. Слава бере рушника і так само не чутно, щоб нікого не збудити іде в кінець коридору до душової. Вона притискається до стіни і намагається дихати, тіло її не слухається, по шоках біжать сльози, грудна клітина часто-часто здіймається. Вона намагається набрати повітря в легені, але груди стискає ніби жорстким ланцюгом.
-Дихай, дихай – шепоче вона ледь чутно крізь сльози, гучно схлипуючи.
Кусає тонкі губи, б’ється головою о кахлі. – Дихай!
Тонкі пальці мнуть рушника, ноги підгинаються і вона сковзає по стіні біля раковини. Опускається на холодну долівку. Ховає обличчя в рушнику ще раз схлипує – її дуже боляче. Нарешті дівчина випрямляється і встає. Буквально зриває з себе легеньку сукню і все інше, вішає рушника і йде до душу. Відкриває кран – вода холодна. Вона стоїть під тонкими струмінцями в намаганні забути сьогоднішній вечір. Немає спогадів, у неї насправді немає спогадів. Лише відчуття провини і болю і ще бруду – рве її груди. Відчуття чужих рук, які затискають плечі, але не так сильно, щоб зробити боляче, а лише в намаганні утримати від втечі. Чужий подих біля вуха хрипкий з домішкою дорогих цигарок. Біль спалахами, такими місцевими, нестача повітря. Сльози ніби розплавлений віск свічки по щокам, бо це неможна витримати. І порожнеча в голові. Слова « я тебе проводжу» прокатуються в ції порожнечі громовими розкатами.
-Ні – вистачає її сил сказати і вона розвертається біжить геть.
Слава не хотіла цього, її просто подобалося розмовляти про футбол, її просто набридли сусідки по кімнаті, які весь час сперечалися про нові серіали і якісь хлопчикові американські групи накшталт «Backstreet Boys». Вона їх не розуміла. А він був цікавим в нього були такі ж уподобання як і у неї, він розбирався в техніці і машинах. Вона знала, що не можна залишатися на вечір у вожатих, тим більше залишатися наодинці з вожатим, всі інші кудись пішли. Але з ним було весело, по справжньому весело. Вона просто не помічала його поглядів та жестів чи не розуміла їх значення.
Чого лише людина не зробить, щоб позбавити себе нудьги.
Вона закриває душ і відчуває озноб, ледь переставляючи ноги виходить з кабінки. Розтирає шкіру так щоб вона почервоніла, зуби стукотять одне об одного. Вона збирає речі і прямує до своєї кімнати, там в душовій вона залишає свої відчуття і спогади про те що з нею було. В голові знов порожнеча, втома накриває невидимою ковдрою її плечі, вони опускаються.

@темы: моє, околоста

15:48 

Гальмо

Гальмо. Ну чесно, як можна відповідати на повідомлення на наступний день. Як можна забувати про те що я запрошувала її на цю подію вже тиждень. Як можна дзвонити о другій ночі і питати мене про мою роботу, коли вона знає, що я її шукаю.

@темы: моє

10:38 

Думки

Лінія Бориса та Ігоря відмінно пишеться, ніби то вони дуже хочуть розповісти мені, що там у них сталося. Борис старший набагато за нього аж на цілих 5 років. Вони такі зворушливі в своєму коханні. Іноді мені здається, що мій проект з равликами погрожує перерости в рожеві гейські шмарклі, але всі інші лінії окрім Бориса та Ігоря і авжеж Ніки та Ольги зовсім натуральні ну майже Кіта ми не враховуємо там зовсім щось незрозуміле коється.

@темы: думки, моє

20:20 

Минуле, майбутнє, нинішнє

Коли я була маленькою я хотіла бути космонавтом, так нетипове хтось скаже для дівчинки професія. Потім десь рочків у 9 я хотіла стати балериною, а от у 16 зрозуміла, що хочу бути вчителем з історії. Я росла і мої бажання що до того, ким я хочу бути - змінювалися, перетворювалися на щось більше. Але в житті кожної людини мабуть наступає така мить, що вона не хоче бути кимось, а хоче бути собою. От зараз я хочу бути собою. А в майбутньому. Я не дуже полюбляю майбутнє, бо не люблю передбачувати його. Так само я не дуже полюбляю минуле, бо в мене є теперішнє. Тому дивлячись зараз на дівчину років 5 з смішними косами, яка так прагнула стати космонавтом, бо прагнула літати я посміхаюся.

@темы: моє

08:24 

І інші такі як ти...

Стрічка в волоссі, спідниця розлітається сонечком. Руки вимальовують якісь небесні асани, чи то просто малюють невидимі руни в повітрі. Очі всміхаються оточуючим. Ти танцюєш. Скільки я бачила таких як ти. Веселих і легких танцівниць вдень і вночі, і зовсім пізно, коли ніхто не бачив з пером за столом, за друкарської машинкою, за компом ви писали те що відчували. І слова вимальовували птахів, або зустрічі, або ж ніч і політ. Майстрині, чарівниці. А я от сиджу звичайна собі киця і примруживши око, дивлюся на твій танок. Сонечко гріє моє хутро, а я згадую заметіль і танок іншої дівчини, такої ж як ти вона танцювала навіжено і шалено, закликаючи воїнів на битву. Мій Бог у вигляді безхатченка підходить і бере мене на руки. Посміхається в свої вуса і бороду. А ти закінчуєш свій танок вклоняєшся видимим і невидимим глядачам.

@темы: бог і киця, моє

10:49 

Антоніна

В неї темнорусяве волосся і сірі очі. Вона обожнює свій ай-пад. Вона підпадає під опис тру ґіпстер. В неї тонкі пальці і дивні каблучки на них. Вона любить танці і чудово танцює танго і румбу. Вона була в Амстердамі, вона вегетаріанка. Вона так хоче просто бути коханою і кохати. А ще вона не любить статки своїх батьків, хоча вони приносять в її життя додаткові інвайти. Вона це Антоніна, та дівчина яку невдовзі він зустріне.

@темы: моє

22:11 

Моє

Знаєш якщо людина хоче бути щасливою, вона нею і є. Якщо людина хоче насолоджуватись життям, вона ним насолоджується. Я люблю життя, я хочу бути щасливою. Мій світ належить мені, ми йдемо далі, кожен зі своїм життям, з тим яке він хоче собі отримати. Посміхнися - життя прекрасне!

@темы: моє

18:47 

Ти ж знаєш як все буває, адже знаєш, коли тебе затягує в чергову халепу ти кажеш собі : нє, нє, ніколи в житті, це останній раз. Ну все що прийнято казати в таких випадках і потім занурюєшся у це лайно по саму маківку. Так і цього разу ти посилаєш відверто в дупу, спалюєш мости, хворієш, суєш голову до холодильника, щоб хоч якось остудити свій пил. І це все з рівноцінно допомагає, як мертвому припарка, тому на суботу у тебе великі плани: гори і пляшка з чорним чаєм і кіло апельсинів, а ще папір і фломастери. Ти будеш пити чай писати, або малювати і читати свої вірші тим горам, а точніше Неаполю. А ще б не забути вимкнути телефона. Хоча, якщо це нічого не зробить з твоєю простудою ти знов зробиш щось радикальне і я навіть не хочу це уявляти, ти ж така ж придурашна, як і я.

@темы: моє

16:05 

Кривавий кашель досить поважна причина, щоб хотіти мовчати. Кривавий кашель і температура в середині наче в пеклі досить поважна причина, щоб виправдати голову в холодильнику, проте там було холодно. Кіт образився він вже півдня ображається та сидить на підвіконні. Видужувати організм просто не хоче. Думаю, що ж ще я не зробила, чи можливо треба було валити раніше ще в березні з моєї колишньої роботи. Кривавий кашель дере горло, я приховую сліди кашлю, промиваю горло ромашкою, запарюю солодкий чай з лимоном і шавлією, ввечері я знов буду посміхатися і накривати на стіл, а зараз я просто слухаю музику.

@темы: моє

мій простір

главная